Словник української мови (1937)/докравати

by Борис Грінченко

◀ докошуватися

Словник української мови Борис Грінченко Д докравати

докрасуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Докрава́ти, ва́ю, єш, сов. в. докра́яти, ра́ю, ра́єш, гл. 1) Докраивать, докроить. Крають, шевці, крають, та вже й докравають. Чуб. V. 1086. 2) Дорезывать, дорезать.