Словник української мови (1937)/докривати
| ◀ докраяти | Словник української мови Д докривати |
докроїти ▶ |
|
Докрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. докри́ти, кри́ю, єш, гл. Оканчивать, окончить крыть. Докривши клуні, вернувсь я до діда. Г. Барв. 178.
| ◀ докраяти | Словник української мови Борис Грінченко Д докривати |
докроїти ▶ |
|
Словник української мови — Д
докривати
Борис Грінченко
1937
Докрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. докри́ти, кри́ю, єш, гл. Оканчивать, окончить крыть. Докривши клуні, вернувсь я до діда. Г. Барв. 178.