Словник української мови (1937)/докручувати
| ◀ докрутитися | Словник української мови Д докручувати |
докувати ▶ |
|
Докру́чувати, чую, єш, сов. в. докрути́ти, чу́, тиш, гл. Докручивать, докрутить, доверчивать, довертеть.
| ◀ докрутитися | Словник української мови Борис Грінченко Д докручувати |
докувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
докручувати
Борис Грінченко
1937
Докру́чувати, чую, єш, сов. в. докрути́ти, чу́, тиш, гл. Докручивать, докрутить, доверчивать, довертеть.