Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/докуча

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
докуча
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доку́ча, чі, ж. = Докука. Стали раду радити, кого в некрути взяти; взяли би-сьмо багача, буде пану докуча. Чуб. V. 977.