Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/долазити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
долазити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дола́зити, ла́жу, зиш, сов. в. долі́зти, зу, зеш, гл. 1) Долазить, долезть. 2) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. От і долізла до якогось писарчука у тяжиновому халатику. Кв. Як хан долізе до Криму. Ном. № 5635.