Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/долежувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
долежувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доле́жувати, жую, єш, сов. в. доле́жати, жу, жиш, гл. Долеживать, долежать. Тепер ніч довга, як до ранку долежати, то й боки заболять. Черниг. у.