Словник української мови (1937)/доложити

by Борис Грінченко

◀ доловлювати

Словник української мови Борис Грінченко Д доложити

долок ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Доложи́ти, жу́, жиш, гл. 1) = Докласти. Рук добре доложить. Ном. № 9959. 2) Доложить. Щоб туди люди не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили. Бал. 68.