Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/долузати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
долузати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Долу́зати, заю, єш, гл. Долущить (семечки). Долузати насіння. Васильк. у.