Словник української мови (1937)/долічувати
| ◀ долічити | Словник української мови Д долічувати |
долічуватися ▶ |
|
Долі́чувати, чую, єш, сов. в. долічи́ти, чу́, чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Пас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив. ЗОЮР. I. 231.