Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/домарити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ домар Словник української мови
Борис Грінченко
Д
домарити 		домаритися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Домари́ти, рю́, риш, гл. Быть, находиться дома. Чи єс сама домарила, чи єс мала гості? Шух. I. 201.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/домарити&oldid=642042