Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/домаха

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
домаха
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дома́ха, хи, ж. 1) Жилище, дом, местопребывание (у рыбаков). Браун. 43. 2) Первый улов, ближайший к стоянке рыбаков. Левиц.