Словник української мови (1937)/домаювати
| ◀ домашній | Словник української мови Д домаювати |
домелювати ▶ |
|
Дома́ювати, ма́юю, єш, сов. в. дома́яти, ма́ю, єш, гл. Оканчивать, окончить развеваться, колыхаться и пр. См. Маяти. Що у батька да й одна дочка, да не дали люди да догуляти, русою косою да домаяти. Грин. III. 122. (Конопелькам) да не дали вітри да достояти, зеленому листю да домаяти. Грин. III. 122.