Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/домивати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
домивати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Домива́ти, ва́ю, єш, сов. в. доми́ти, ми́ю, єш, гл. Домывать, домыть. Ще трохи пшениці не домила. Богодух. у.