Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доминати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доминати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Домина́ти, на́ю, єш, сов. в. домня́ти и дом'я́ти, мну́, не́ш, гл. 1) Доминать, домять, оканчивать, окончить мять. 2) Оканчивать, окончить растирать, измельчать. Доминай бо швидше перець! Киев. у. 3) Доедать, уписывать. Кухар кота лає, а він курча доминає.