Словник української мови (1937)/домовий

by Борис Грінченко

◀ домняти

Словник української мови Борис Грінченко Д домовий

домовик ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Домо́ви́й, а, е. Домашний. Домового злодія не встережешся. Ном. № 11096. На домовій раді в гетьмана. К. ЧР. 27. Збували… скот і рухомість домовую. Мкр. Г. 62. Господа́р домо́вий. Хозяин дома. Сидять мужні жони, господарі домові. Рк. Макс. Домо́вий ді́дько. = Домовик.