Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/домотур

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
домотур
Київ: Соцеквидав України, 1937

Домоту́р, ра, м. = Домонтар. Будуть мене пани й козаки напідпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.