Словник української мови (1937)/домотур
Зовнішній вигляд
◀ домотканий | Словник української мови Д домотур |
домочити ▶ |
|
Домоту́р, ра, м. = Домонтар. Будуть мене пани й козаки напідпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.