Словник української мови (1937)/домочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
домочувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Домо́чувати, чую, єш, сов. в. домочи́ти, чу́, чиш, гл. Домачивать, домочить. Своїх конопель домочу та й вам трохи поможу. Славяносерб. у.