Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/домувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
домувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Домува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Быть, находиться дома. Наша пані домує, вечеряти готує. Чуб. III. 235. 2) Домоседничать, сидеть дома. Годі вам, панове-молодці, домувати! ідіте зо мною на Черкень-долину гуляти. Макс. (1819). 82.