Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/домчати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
домчати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Домча́ти, чу́, чи́ш, гл. Домчать, быстро довезти, донести. Кінь як поніс, як поніс, — домчав. Мнж. 35.