Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доорювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доорювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доо́рювати, рюю, єш, сов. в. доора́ти, рю́, реш, гл. Допахивать, допахать. Чи доорете сьогодні? — Дооремо. Харьк. г.