Словник української мови (1937)/допануватися

by Борис Грінченко

◀ допанувати

Словник української мови Борис Грінченко Д допануватися

допарок ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Допанува́тися, ну́юся, єшся, гл. Дожить барином до разорения, до несчастия. Годино моя нещаслива! До чого ж се я допанувалася? Хата. 155. Позводилося панів багато: хотять панувати, та ні з чого, бо допанувалися до краю. Змиев. у.