Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/допасати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
допасати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Допаса́ти, са́ю, єш, сов. в. допа́сти, су́, се́ш, гл. Оканчивать, окончить пасти.