Словник української мови (1937)/допащекуватися
| ◀ допащекувати | Словник української мови Д допащекуватися |
допевне ▶ |
|
Допащекува́тися, ку́юся, єшся, гл. Договориться до чего-либо, говоря вздор. Допащекувалася, поки батько з хати вигнали. Харьк. г.
| ◀ допащекувати | Словник української мови Борис Грінченко Д допащекуватися |
допевне ▶ |
|
Словник української мови — Д
допащекуватися
Борис Грінченко
1937
Допащекува́тися, ку́юся, єшся, гл. Договориться до чего-либо, говоря вздор. Допащекувалася, поки батько з хати вигнали. Харьк. г.