Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/допиватися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
допиватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Допива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. допи́тися, п'ю́ся, п'є́шся, гл. Допиваться, допиться. Допився вже…, що усю чисто худобу пропив. Рудч. Ск. II. 21.