Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/допилювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
допилювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Допи́лювати, люю, єш, сов. в. допиля́ти, ля́ю, єш, гл. Допиливать, допилить.