Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/допитливий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
допитливий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Допи́тливий, а, е. Пытливый. Мати все те бачила допитливим оком. Левиц. Пов. 257.