Словник української мови (1937)/доплигувати
| ◀ допливати | Словник української мови Д доплигувати |
доплітати ▶ |
|
Допли́гувати, гую, єш, сов. в. доплигну́ти, ну́, не́ш, гл. Доскакивать, доскочить, допрыгивать, допрыгнуть. Розгнівався кінь, як стрибнув, — на сажень до царівни не доплигнув. Грин. I. 173.