Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доповнювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доповнювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Допо́внювати, нюю, єш, гл. = Доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Г. Барв. 180. Вам і чаші не доповнювані. Грин. III. 147.