Словник української мови (1937)/допоки
Зовнішній вигляд
◀ доповчити | Словник української мови Д допоки |
допомагати ▶ |
|
Допо́ки, нар. До тех пор пока. Не оженюся, допоки вік віков. Гол. I. 344. Співатиму йому допоки віку, допоки тху хвалитиму на струнах. К. Псал.