Словник української мови (1937)/допоминати

by Борис Грінченко

◀ допоминання

Словник української мови Борис Грінченко Д допоминати

допоминатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Допомина́ти(ся), на́ю(ся), єш(ся), гл. Добиваться, домогаться. Хто припоминає, той допоминає. Ном.