Словник української мови (1937)/допрядати
| ◀ допрошуватися | Словник української мови Д допрядати |
доптати ▶ |
|
Допряда́ти, да́ю, єш, сов. в. допря́сти, ряду́, де́ш, гл. Допрядывать, допрясть. Ось допряду мички, та й будемо вечеряти. Харьк. у.
| ◀ допрошуватися | Словник української мови Борис Грінченко Д допрядати |
доптати ▶ |
|
Словник української мови — Д
допрядати
Борис Грінченко
1937
Допряда́ти, да́ю, єш, сов. в. допря́сти, ряду́, де́ш, гл. Допрядывать, допрясть. Ось допряду мички, та й будемо вечеряти. Харьк. у.