Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/допрівати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
допрівати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Допріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. допрі́ти, прі́ю, єш, гл. Свариваться, свариться вполне. Каша пріла, не допріла. Мил. 72.