Словник української мови (1937)/допускати
Зовнішній вигляд
◀ доптати | Словник української мови Д допускати |
допускатися ▶ |
|
Допуска́ти, ка́ю, єш, сов. в. допусти́ти, щу́, стиш, гл. Допускать, допустить. Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш. Ном. № 4840.