Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/допускати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
допускати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Допуска́ти, ка́ю, єш, сов. в. допусти́ти, щу́, стиш, гл. Допускать, допустить. Тільки допусти його до коша, а сам не рад будеш. Ном. № 4840.