Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/допуття

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
допуття
Київ: Соцеквидав України, 1937

Допуття́, нар. [ = До пуття.] Как следует.