Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дорадниця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дорадниця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дора́дниця, ці, ж. Советница. Мати моя, дорадниця в хаті, дорадила, як жінку карати, тепер дорадь, де її сховати. Чуб.