Словник української мови (1937)/доразу

by Борис Грінченко

◀ доразісінько

Словник української мови Борис Грінченко Д доразу

дорахуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

До́раз, дора́зу, нар. Сразу. Той і стихнув доразу. МВ. I. 133. А мати як ся дознала, дораз на гору біжала. Гол. II. 712.