Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доривати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доривати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дорива́ти, ва́ю, єш, сов. в. дорва́ти, ву́, веш, гл. Дорывать, дорвать. Дорву відра (вишень) та й ітиму в хату. Богодух. у.