Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дорнінка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дорнінка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дорні́нка, ки, ж. Топор на длинном топорище для срубывания деревьев, названный по месту (Дорна-Ватра), из которого такие топоры доставляются. Шух. I. 175.