Словник української мови (1937)/дорізувати

by Борис Грінченко

◀ дорізування

Словник української мови Борис Грінченко Д дорізувати

дорізуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дорі́зувати, зую, єш, сов. в. дорі́зати, рі́жу, жеш, гл. Дорезывать, дорезать. Сніп. 161. Барило дорізував тих, що ще хрипіли. Стор. М. Пр. 123.