Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дорікання

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дорікання
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доріка́ння, ня, с. Укоризна, упрекание, упрек. Сміливі дорікання і горді протести Іова здавались би сучасникам Ездри і Неемії богозневагою. К. Іов. VII. Було не витерпе її дорікання за ту горілочку і надає їй бебехів. Стор. М. Пр. 153. Занедбали паненята дорікання мого брата. К. Досв. 48.