Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/досада

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
досада
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доса́да, ди, ж. Неприятность, досада. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3665. Ум. Доса́донька. Чуб. V. 448.