Словник української мови (1937)/досадний
| ◀ досадити | Словник української мови Д досадний |
досадно ▶ |
|
Доса́дни́й, а, е. 1) Неприятный. Досаднії звістки. Грин. III. 588. 2) Вредный. Поганому животу досадні й пироги. Харьк. Ум. Досадне́нький.
| ◀ досадити | Словник української мови Борис Грінченко Д досадний |
досадно ▶ |
|
Словник української мови — Д
досадний
Борис Грінченко
1937
Доса́дни́й, а, е. 1) Неприятный. Досаднії звістки. Грин. III. 588. 2) Вредный. Поганому животу досадні й пироги. Харьк. Ум. Досадне́нький.