Словник української мови (1937)/досвіт

by Борис Грінченко

◀ досвідчити

Словник української мови Борис Грінченко Д досвіт

досвітковий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

До́світ, ту, м. Рассвет. І прийшов я із панщини вже перед досвітом. Грин. III. 633. У вікно полився тихий досвіт. Левиц. I. 463. Удо́світа. На рассвете, перед рассветом. Удосвіта встав я… темно ще надворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв.