Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/досипляти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
досипляти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Досипля́ти, ля́ю, єш, гл. = II. Досипати. Молода дівчина нічки досипляє. Мет. 362.