Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доситішати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доситішати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доситі́шати, шаю, єш, гл. Пожиреть, потолстеть. Я все буду пастись, та й доситішаю. Рудч. Ск. I. 1.