Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доскрипіти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доскрипіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доскрипі́ти, плю́, пи́ш, гл. Доскрипеть. А що, доскрипіло, поки не луснуло: я казав, що обід лясне.