Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/досмикати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
досмикати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Досмика́ти, ка́ю, єш, сов. в. досми́кати, каю, єш, гл. Додергивать, додергать.