Словник української мови (1937)/досолювати

by Борис Грінченко

◀ досолоджувати

Словник української мови Борис Грінченко Д досолювати

досолюватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Досо́лювати, люю, єш, сов. в. досоли́ти, лю́, лиш, гл. Досаливать, досолить. Не досолить, — не доїсть. Ном. № 12379. Треба досолити огірки. Васильк. у.