Словник української мови (1937)/доспілий
| ◀ доспівувати | Словник української мови Д доспілий |
доспіти ▶ |
|
Доспі́лий, а, е. Спелый, созревший. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.
| ◀ доспівувати | Словник української мови Борис Грінченко Д доспілий |
доспіти ▶ |
|
Словник української мови — Д
доспілий
Борис Грінченко
1937
Доспі́лий, а, е. Спелый, созревший. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.