Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доспіх

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доспіх
Київ: Соцеквидав України, 1937

До́спі́х, ху, м. Успех, успешность. А в ділі все нема доспіху, — куди ні глянеш, — все не те. Алв. 9.